Основи – це сполуки, що складаються з катіонів металічного елементу і гідроксид-аніонів (ОН–).
Класифікація основ
Оскільки заряд гідроксид-йону дорівнює -1, то загальна формула основ М(ОН)n,
де n –заряд катіону металічного елемента Мn+.
Номенклатура основ.
Назва основи складається з двох слів: перше – назва металічного елементу, друге – “гідроксид”.
Наприклад: Са(ОН)2 – кальцій гідроксид; Al(OН)3 – алюміній гідроксид; LiOН – літій гідрксид.
Якщо елемент, що утворює оксид має змінну валентність, то після назви елемента у дужках римськими цифрами вказують значення його валентності.
Наприклад: СuОH – купрум(І) гідроксид, Сu(ОH)2 – купрум(ІІ) гідроксид.
Хімічні властивості основ
1. Луги діють на індикатори
2. Основи взаємодіють з кислотами з утворенням солі і води
3. Луги взаємодіють з солями, якщо утворюється осад. При цьому утворюється основа і сіль. Таким чином можна отримати нерозчинну основу.
4. При нагріванні основи розкладаються на оксид металічного елементу і воду (не розкладаються натрій, калій, цезій і рубідій гідроксиди).
Добування основ
1. Добування лугів
а) взаємодія лужних і лужноземенльних металів з водою
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑
б) взаємодія оксидів лужних і лужноземенльних елементів з водою
Na2О + H2O = 2NaOH
2. Добування нерозчинних основ
взаємодія солей з лугами
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4.
Немає коментарів:
Дописати коментар